22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 437 «Питання українського правопису». Рішення ухвалено з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм.
3 червня 2019 року розпочинає діяти нова редакція українського правопису, який розробила Українська національна комісія з питань правопису. З цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення.
Водночас, розробляється план імплементації нової редакції «Українського правопису», яким буде передбачено терміни та етапи впровадження змін в освітній процес.
Український правопис – це звод правил, що встановлює способи передавання української літературної мови на письмі.
Зміни в українському правопису можна умовно поділити на дві великі групи:
Переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіантність їхнього відтворення українською.
Слід визначити, що алфавіт зазнав кількісних змін. Тепер у ньому 33 літері, а не 32, як раніше. Відновлено написання літери г’. Місце літери в алфавіті – після г перед д.
Змінилося в новому виданні правопису і порядкове місце в алфавіті м’якого знака(ь), який стоїть перед «ю».
Деяких змін зазнали правила вживання великої літери в власних назвах. Зокрема, з великої літери, але без лапок тепер писатимуться назви культових книг: Біблія, Коран, Псалтир, а також назви релігійних понять, як: Бог(але боги), Божа Матір, Син Божий, Святий Дух; релігійних свят і постів: Благовіщення, Великдень, Івана Купала, Покрова тощо.
У правилах переносу частин слова стало менше обмежень, збільшилась варіантність переносів.
Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник «пів»(у значенні «половина») окремо: наприклад: пів Києва, пів години. Разом з «пів» писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: «півострів», «півоберт», наприклад.
Також пропонується слова з першими іноземними частками писати разом(зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова «попмузика», «вебсторінка», «пресконференція», «експрезидент» писатимуться без дефісу.
Зменшена кількість слів, у написані яких присутня подвійна йотація. Є кілька слів іншомовного походження, в яких пишеться два «й»:фойє(фоййе).
Без варіантів тепер вживаються слова: проект, проекція(так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем – ject), плеєр, конвеєр, феєрверк.
Впроваджено зміни в окремих словах, зокрема, священник(як письменник).
Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: закінчення –ой передаємо через –ий: Донской - Донський, Крутой - Крутий, але Толстой.
Слід писати разом складноскорочені слова(мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресурс, Міносвіти, профспілка.
З великої букви писатимемо назви товарних знаків, марок виробів: автомобілі марки «Жигулі», проте з малої букви, якщо вживається як загальна назва: старі «жигулі».
У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, лавра, Аврора, Павло. У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна.
У словах грецького походження th передається літерою т: антологія, антропологія, аптека, астма, бібліотека, театр. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається написання через ф: ефір і етер, кафедра і катедра, міф, міфологія і міт, мітологія.
Схожий принцип діє щодо передачі на письмі звуку h. За новим правописом потрібно писати гінді і Гельсінкі, але в деяких запозичених словах традиційно пишемо Х.
Також вживатимуться варіантні форми родового відмінка: радості й радости, любові й любови, Білорусі й Білоруси.
Зміни до українського правопису будуть вводиться поступово.
Постановою КМУ визнається, що втратив чинність пункт 1 постанови КМУ від 08.06.1992р. № 309 «Питання українського правопису».
За повідомленням прес-служби суду
_03_03.png)
