РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ
28 квітня 2019 року набув чинності Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 року № 2671-У111, яким визначено основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування(«ГУ»№ 82 від 27.04.2019р) , та водиться в дію з 1 січня 2020 року.
Дія Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають або перебувають на території України, у тому числі на осіб, на яких поширюється дія ЗУ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», і належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах.
Відповідно до Закону складні життєві обставини – це обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно. Чинниками, що можуть зумовити складні життєві обставини є: похилий вік; часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті; невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; інвалідність; бездомність; безробіття; малозабезпеченість особи; поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків; домашнє насильство і т. д.
Система надання соціальних послуг – це правова основа, принципи, способи і форми надання соціальних послуг, сукупність суб’єктів, що взаємодіють на всіх етапах організації надання соціальних послуг.
Згідно із законом «соціальні послуги»- дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Закон визначає різновиди соціальних послуг за різними типами, як-то екстрена, постійна, тимчасова чи одноразова.
Перелік соціальних послуг, що надаються, визначається Класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Базовими є такі соціальні послуги: догляд вдома; підтримане проживання; соціальна адаптація; надання притулку; екстрене(кризове) втручання; консультування; соціальний супровід; медіація; соціальна профілактика; натуральна допомога, переклад жестовою мовою, догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних і т. д.
Передбачено встановлення державного стандарту соціальних послуг, в якому встановлюються вимоги щодо забезпечення необхідного рівня доступності соціальних послуг, умови і порядок їх надання.
Згідно із законом, соціальні послуги мають надавати державні, комунальні організації, або ж громадські об’єднання, благодійні або релігійні організації, які надають соціальні послуги без здійснення підприємницької діяльності. Непрофесіонали можуть надавати соціальні послуги тільки членам своєї сім’ї, якщо вони спільно проживають.
Для отримання соціальної послуги за рахунок бюджетних коштів необхідно подати до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення заяву про надання соціальних послуг. Людина може отримати соціальні послуги лише за результатами оцінювання її індивідуальних потреб.
Закон передбачає укладання договору про надання соціальних послуг і введення механізму соціального замовлення відповідно до державного стандарту соціальних послуг.
Також передбачено створення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, в якому має міститися інформація про надавачів соціальних послуг, окремо – про людей, які надають соціальні послуги, не здійснюючи підприємницької діяльності, а також про отримувачів. Дані у реєстрі вважаються конфіденційними і захищаються згідно із Законом України «Про захист персональних даних».
Закон встановлює відповідальність осіб, винних у бездіяльності в організації надання соціальних послуг, порушенні вимог законодавства про соціальні послуги.
_03_03.png)
